ФОЛЬКЛОРНІ МАРКЕРИ В ГАЛИЦЬКОМУ ПРЕСОВОМУ ПОЛІ КІНЦЯ ХІХ СТ.

Автор(и)

  • Мар'яна КОМАРИЦЯ

DOI:

https://doi.org/10.24919/2786-6963.2.2023.317627

Ключові слова:

галицька преса кінця ХІХ ст., етнографічні студії, народні мотиви, фольклорні записи

Анотація

Осердям аналізу статті є фольклорні маркери в галицькій пресі кінця  ХІХ ст. Поняття «маркери» трактується як умовно окреслені форми різнопланового використання фольклорних матеріалів у пресі: записи пісень та обрядів, переспіви, теоретичні розвідки, інформаційно-хронікальні замітки, некрологи. Джерельна база дослідження – публікації в часописах «Зоря», «Дїло», «Житє і Слово», «Правда», «Основа». Найбільший за обсягом пласт пресового контенту – це фольклорні записи з Галичини, Буковини, Закарпаття (Угорської Руси) й Наддніпрянщини, що увиразнюють тогочасне розуміння єдності нації крізь мистецьку призму, а залучення до процесу збирання студентів і ґімназистів засвідчує суспільну вагу справи, зокрема її освітній фактор. Контроверсійність питання власності записів народнопоетичних скарбів висвітлене на основі публікацій часописів «Дїло» (о. Никифор Лещишак та Іван Франко) та «Житє і Слово» (Михайло Драгоманов і Порфирій Мартинович). Фольклорне підґрунтя оригінальних літературних текстів візуалізують твори Федора Зарицького, Уляни Кравченко, Миколи Устияновича, Володимира Шашкевича. У ґрунтовній студії І. Франка про колядки в «Ділі» простежене історичне, релігійне та літературне підґрунтя їх творення, а в розвідці Ватрослава Ягича про символ Дунаю у журналі «Правда» – ментальні відмінності між народними (українськими та російськими) текстами. Системний аналіз фольклористичних розвідок у пресі кінця ХІХ ст. є підґрунтям для компаративних паралелей:  науковий діалог засвідчив можливість різновекторної інтерпретації та вихід фольклористичних студій на новий методологічний рівень. Музична складова народнопоетичної спадщини представлена розвідками Анатоля Вахнянина, Порфирія Бажанського й Лева Сапогівського, які увиразнює цікавий коментар Захера Мазоха щодо коломийки. Стаття «Украінські пісні на московських жорнах» («Житє і Слово)» актуальна у контексті численних фактів привласнення інтелектуального доробку українських авторів. Аналіз хронікальних матеріалів та некрологів, у яких зазвичай згадувалась діяльність на ниві збереження та популяризації фольклору, засвідчує унікальність та цінність цієї праці.

Посилання

Барвінський О. Косове поле. Правда. 1873. Ч. 4. С. 146—152; Ч. 5. С. 177—181; Ч. 6. С. 209—213; Ч. 7. С. 245—250; Ч. 8. С. 281—286; Ч. 9. С. 317—322; Ч. 10. С. 350—354; Ч. 11. С. 381—384; Ч. 12. С. 413—417; Ч. 13. С. 445—449. Підп.: М. Нетяга.

Бігеляйзен Г. Нові напрями в дослідах мітологічних. Житє і Слово. 1894. Т. 1. С. 50—59.

Василевський Л. Із фольклорного руху в Західній Европі. Житє і Слово. 1894. Т. 1. С. 233—237.

Вахнянин Н. Листи про музику. Правда. 1873. Ч. 8. С. 293—299.

Глушко М. Початки вживання терміна «фольклор» в українській науці та його значення. Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. 2010. Вип. 43. С. 117—131.

Гнатюк В. Єретик між москвофілами. Літературно-Науковий Вістник. 1904. Т. 28. Кн. 10. С. 24—37.

Григорович І. Дунав — Дунай в славянській поезиі народній (Витяг из статі В. Ягичя в Аrchiv für slav. Рhilologie В. І. Н. 2. S. 299—333 з дословним перекладом місця про Украінські пісні народні). Правда. 1877. № 1/2. С. 63—67.

Драгоманов М. Матеріали до історіі віршів украінських. Житє і Слово. 1894. Т. 1. С. 36—48.

Драгоманов М. Нові варіанти кобзарських співів. Житє і Слово. 1895. Т. IV. С. 14—34.

Заревич Ф. Бондарівна, драмат народній в трех діях. (Оснований на пісни народній). Правда. 1872. Ч. 1. С. 26—39; Ч. 2. С. 75—88; Ч. 3. С. 111—122.

Зъ Украины. Дђло. 1885. Ч. 91. С. 2—3.

Івашків В., Марків Р. Біля витоків української фольклористики у Львівському університеті. Міфологія і фольклор. 2010. № 3/4(7). С. 18—26.

Кирчів Ф. Роль «Просвіти» у розвитку українського народознавства. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: зб. наук. пр. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. Вип. 19. С. 189—195.

[Колесса Ф.]. Украінські пісні на московських жорнах. Житє і Слово. 1896. Т. V. С. 68—71. Підп.: Ф. К.

Комариця М. Інтерпретація міфологічного Дунаю в українській баладі. Парадигма. 1998. Вип. 1. С. 67—79.

Кравченко У. З народніх мотівів. І. Зрада. Житє і Слово. 1895. Т. IV. С. 9—11.

Крымскій А. «Житє і Слово», вістник літератури, історіі і фольклору. Редактор Іван Франко. 1894 року, кн. І. [Рецензія]. Этнографическое обозрѣніе. 1894. № 1. С. 151—155.

Куницкий В. Від Редакції. Основа. 1892. Ч. 1. С. 1.

Лещишак Н. Ôдъ о. Никифора Лещишака зъ Волосятого. Дђло. 1889. Ч. 90. С. 3.

[Михальчук К.] П. П. Чубиньскій. (Некрологъ. — Допись зъ Украины). Зоря. 1883. Ч. 1. С. 31. Підп.: Мих. К.

Народні пісні в записах Степана Руданського. Київ: Музична Україна, 1972. 291 с., іл.

Недѣльскій С. Женьска доля пôсля малорускихъ пѣсень (За А. Боровиковскимъ). Зоря. 1882. Ч. 1. С. 11—13.

Ой зацвіла черемшина. Народні пісні з голосу Ганни Ільницької. Київ: Музична Україна, 1981. 62 с.

Працѣ Русинôвъ въ Академіи наукъ въ Краковѣ. Дѣло. 1889. ч. 74. С. 3.

[Ревякін П.] Весна въ украиньскôмъ селђ. Зоря. 1886. Ч. 7. С. 108—109; Ч. 8. С. 122—128. Підп.: Борисъ П-скій.

Редакція. Із уст народа. Житє і Слово. 1894. Т. 1. С. 140—141.

Сапогôвский Л. Сахеръ Масохъ а Русины (Критична оцѣнка…). Зоря. 1880. Ч. 23. С. 300—302.

Спів про Саву Чалого. Зібрав и упорядкував Є. Сакун. Правда. 1872. Ч. 6. С. 276—277.

Степанъ Василевичь Руданьскій (Деякû знадобы до єго біографіи). Зоря. 1886. Ч. 5. С. 78—79.

Федькович Ю. Рожа. Правда. 1872. Ч. 5. С. 201.

Франко И. Жѣноча неволя въ рускихъ пѣсняхъ народныхъ. Зоря. 1883. Ч. 14. С. 234—235.

Франко І. Нашû коляди. Дїло. 1889. Ч. 278. С. 1—2.

Франко И. Останки первѣсного свѣтогляду въ рускихъ и польскихъ загадкахъ народныхъ. Зоря. 1884. Ч. 14. С. 122—123; Ч. 17. С. 133—134; Ч. 18. С. 142—143; Ч. 19. С. 153—154; Ч. 20. С. 168—169.

Франко И. Поясненье. На допись о. Никифора Лещишака зъ Волосятого. Дђло. 1889. Ч. 92/93. С. 4.

[Чубинський П.] Безталанний. Правда. 1872. С. 62. Підп.: Павло з Украіни.

Шашкевич В. Жаль ваги не має. Правда. 1872. Ч. 8. С. 353.

Шухевичъ В. Выстава выробôвъ ткацкихъ и робôтъ жѣночихъ у Львовѣ. Зоря. 1882. Ч. 1. С. 13—14.

Шухевичъ В. Выстава гафтôвъ и тканинъ. Зоря. 1885. Ч. 10. С. 119.

Ъ. Ы. Ь. Антропоморфізм в наших народних піснях. Дѣло. 1892. Ч. 30. С. 2.

«Die Polen und Ruthenen in Galizien». ІІ. Народнû обычаѣ и народна пѣсня. Зоря. 1882. Ч. 4. С. 58—60; Ч. 6. С. 95—96.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-24

Номер

Розділ

Розділ І. Культурологічні виміри галицького життя