DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.24919/2786-6963.2.2023.317909Ключові слова:
Омелян Огоновський, Михайло Грушевський, Алєксандр Пипін, історія літератури, періодизація української літературиАнотація
Стаття є супровідною до переопублікації знакового тексту в історії українського літературознавства кінця ХІХ століття: «Моєму критикові. Відповідь А. Пипінові на його статтю “Особая історія русской літератури”». Другий завідувач (1867) першої катедри української словесності (1848) Омелян Огоновський став автором першого цілісного історіографічного корпусу української словесності (1887–1894), який створив головно на засадах біографічно-бібліографічної та культурно-історичної школи. Новаторським для національної науки став принцип історичної тяглості та неперервності розвитку української культури від Х-го до ХІХ-го сторіччя, що повністю зруйнувало російські імперські псевдонаукові схеми, за якими спадщина Київської Русі безпідставно присвоювалась до історії московського князівства, а потім російської імперії. Таким чином, історик літератури інспірував зміну парадигми висвітлення історичного процесу з Геґелівської «державницької» до уже актуальної в той час у європейській науці «народницької» концепції, за якою цивілізаційний розвиток забезпечують не тільки державні народи. У статті показано, що Огоновський мав безпосередній вплив на історика й історика літератури Михайла Грушевського, який розвинув й утвердив нову схему історії України, що стало основою формування модерної української нації на зламі століть. У статті також проаналізовано основні полемічні вузли і причини тенденційної та науково необґрунтованої критики російського історика літератури історіографічного корпусу українського літературознавця як суто політичні й ідеологічні. Доведено, що «Історія літератури руської» Ом. Огоновського і його резонансна відповідь «Моєму критикові» інтенсифікували розвиток української науки, узагальнено оцінки провідних українських літературознавців цієї дискусії, звернено увагу і показано причини інерційної недооцінки наукового рівня доробку Огоновського
Посилання
Historia idei w badaniah literackich // Slownik literatury polskiej XX wieku. Pod redakcją Józefa Bachórza i Aliny Kowalczykowej. Wrocłаw-Warszawa-Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1996. Vydanie II (dodruk), 1432 s. С. 384–389.
Білецький JI. Омелян Огоновський // Українські вчені / УВАН. Ч. 2. Вінніпег : накладом УВАН, 1950. 68 с.
Возняк М. Ватрослав Ягіч про спір Пипіна з Огоновським. Львів : [б. в.], 1939. 8 с.
Возняк М. Історія української літератури. Львів, 1992. Кн. 1.
Гнатюк М. Іван Франко та Борис Грінченко в українському літературному житті 90-х років ХІХ ст. // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Філологічні науки. 2014. № 3. С. 77–83. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Litpro_2014_3_23.
Гнатюк М. У пошуках літературознавчої методології (І. Франко, О. Пипін, Ґ. Брандес) // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича. Львів, 2006-2007 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип. 15 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНА України). 940 с., 16 с. іл.
Горбач О. Післяслово // Історія літератури руської (української). Частина І, Львів 1887. Частина ІУ, Львів 1894. Фотопередрук Олекси Горбача. Мюнхен, 1992. С. 7–8.
Грицак Я. Подолати минуле: глобальна історія України. Київ: Портал, 2021. 408 с.
Грушевський М. Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства. // Твори: у 50 т. / М. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. Львів: Видавництво «Світ», 2002. С. 75–82.
Демська-Будзуляк Л. М. Антипозитивістичний поворот та початок українського модерного літературознавства // Наукові записки НаУКМА. Том 150. Філологічні науки. С. 8–13. Режим доступу: : https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/aacc735f-27a9-4ad0-a002-47a935db2dac/content.
Ільницький М. «У формі пізнавання власної національної своєрідности…» // Парадигма. Львів, 2013. Вип. 7. С. 131–150. Режим доступу: https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/paradygma/131-150-im.pdf.
Лев В. Омелян Огоновський // Нива. Львів,1933. Ч. 12. С. 444–447.
Микитюк В. Іван Франко про «божевілля цезаря» і «корисних ідіотів» // Збруч. 27. 08. 2019. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/91646.
Микитюк В. Іван Франко та Омелян Огоновський: мовчання і діалог. Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка. Серія: «Франкознавчі студії». Випуск перший. Львів, 2000. 187 с.
Микитюк В. Періодизація історії української літератури у синтезах Омеляна Огоновського та Михайла Возняка // Українське літературознавство. Вип. 69. Львів, 2010. С. 160–169.
Огоновський Ом. Исторія литературы рускои. Львів, 1887. Част. І. Вступ.
Огоновський Ом. Історія літератури руської. Ч. ІІ (1-2): Вік ХІХ (Поезія. Драма)/ О. Огоновський. – Львів: [б. в.], 1889. / Фотопередрук Олекси Горбача. Мюнхен: [б. в.], 1991. 960 с.
Огоновський Ом. Короткий погляд на історію літератури руської від Татарщини до кінця ХУІІІ віку // Зоря. Львів, 1881. Числа 21–24).
Огоновський Ом. Моєму критикові // Українська літературознавча думка в Галичині за 150 років : хрестоматія / ред. Л. Т. Сеник. Львів, 2002. Т. 1. С. 261–278.
Огоновський Ом. Моєму критикови : вôдповѣдь А. Пыпинови на єго статью «Особая исторія русской литературы» / написавъ Омелянъ Огоновскій. – У Львовѣ : Накладомъ авт., 1890. 47 с.
Огоновський Ом. Хрестоматія староруска для висших кляс гимназіальних. Львів, 1881.
Полещук Т. «Українська» чи «спільноросійська» («общерусская») культура: з історії українсько-російських інтелектуальних дискусій останніх десятиліть ХІХ – початку ХХ ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. Львів, 2019. С. 741–758.
Сухий О. Михайло Грушевський – професор Львівського університету // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. Львів, 2016–2021. С. 18–33.
Франко І. Історія літератури руської. Написав Омелян Огоновський, часть ІІ, Львів, 1889 // Зібрання творів: У 50 т. Т. 27. С. 334–336.
Франко І. Олександр Мик[олайович] Пипін // Зібрання творів: У 50 т. Т. 26. С. 115–119.
Франко І. Олександр Пипін (некролог) // Зібрання творів: У 50-ти т. Т. 36. С. 40–42.
Франко І. Проф. Омелян Огоновський // Народ. Львів, 1894. Ч. 20.
Чехович К. Омелян Огоновський як історик літератури // З журналу слов’янської фільології «Слово». Р. І. Кн. 2. Львів, 1937. 22 с.
