ФОЛЬКЛОРНИЙ КОНТЕНТ «ЗОРІ ГАЛИЦКОЇ»

Анотація

У статті виокремлено та проаналізовано фольклорний контент першої україномовної газети на теренах Західної України «Зоря Галицка» (Львів, 1848–1857). Корпус фольклорних матеріалів, опублікованих на сторінках часопису, поділений на чотири основні типи за жанрово-тематичною ознакою: 1) вкраплення уривків народних пісень в оригінальних художніх творах; 2) наслідування народнопоетичних зразків, переспіви; 3) публікація записів автентичних фольклорних текстів; 4) матеріали інформаційного характеру. Серед авторів літературних текстів, що належать до першого та другого типу публікацій, – Євген Гребінка, Іван Наумович, Микола Устиянович, Григорій Савчинський, а автори аналітичних, дискусійних та інформаційних матеріалів – Олександр Духнович, Гнат Карпинський, Микола Кобринський, Северин Шехович. Окрему увагу звернено на календарно-обрядовий цикл, трансформацію міфологічних уявлень українців під впливом християнської морально філософської парадигми у загальнослов’янському контексті. Ці трасформаційні процеси аналізуються, зокрема, на основі публікації «Праздники старословенскіи» та розвідки про русалок Павела Йозефа Шафарика в перекладі з німецької Івана Здерковського. У статті проведено компаративні паралелі з грецькою міфологією та бойківськими народними баладами. Відгомін тогочасних мовних дискусій, опосередковано пов’язаний із популяризацією народнопоетичної спадщини, проектувався на громадську сферу: не тільки як потреба активнішого впровадження народної мови, тривалий час гнобленої, в публічне життя, а й як необхідність розширення лексично-синтаксичного поля, організації вечорниць для молоді з метою її популяризації.
Простежено, як актуалізація фольклору та мовне питання корелювало з питанням формування національної самототожності та жертовної праці для свого народу, а також меценатства задля розвитку рідної культури