ШЕВЧЕНКІАНА У ГАЛИЦЬКІЙ ПРЕСІ 1860-Х РОКІВ ЯК ПРОЛОГ СОБОРНОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано шевченківський дискурс у пресі Галичини 60-х рр. ХІХ ст. в аспекті впливу культу поета на процес об’єднання української нації. Постать Шевченка стала одним із ключових факторів, що сприяв побудові самостійної української держави, однак формування ідеї соборності ускладнювало тривале перебування українців в межах різних імперій – Австро-Угорщини та Росії. Культ Шевченка в Галичині вивчався переважно в історичному аспекті через систематизацію фактів про проведені урочистості, їх організаторів, видавничу репрезентацію поета. У запропонованому дослідженні базовим є пресознавчий підхід, що передбачає аналіз контенту часописів «Вечерницѣ», «Вѣстник для русинів Австрійської держави», «Мета», «Правда», «Русалка», «Русь», «Sioło». Процес поетапного усвідомлення галицькими русинами національної єдності з українцями Наддніпрянщини, як і полеміка довкола нього, досліджується на основі аналітичних, дискусійних і хронікальних матеріалів, фрагментів поетичних текстів, що формують картину внутрішніх ідеологічних конфліктів і боротьби українців за власні права з політично сильнішими сусідами. Щорічні шевченківські святкування, започатковані в Галичині 1862 р., спричинили потужний суспільний резонанс і міжпоколіннєві конфлікти – протистояння між москвофілами та народовцями, до яких належали Федір Заревич, Євген Згарський, Ксенофонт Климкович, Данило Танячкевич і Володимир Шашкевич, одним із проявів якого було правописне маркування. Оприсутнення Шевченка у пресі відбувалося також через публікацію його поетичних текстів, біографічних відомостей та спогадів про нього. Пресові матеріали 60-х рр. ХІХ ст. стали наріжним каменем формування культу Шевченка, сприяли зросту національної самосвідомості: ім’я поета стало своєрідним прапором визвольних змагань.