СІМ ЛИСТІВ ДАНИЛА ТАНЯЧКЕВИЧА ДО МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА: ІСТОРІЯ ВЗАЄМНОГО НЕРОЗУМІННЯ

Анотація

У статті розглянуто сім листів галицького священника, одного з чільних представників народовців Данила Танячкевича до лідера радикалів Михайла Драгоманова, написані протягом 4 місяців: з жовтня 1876 р. до січня 1877 р. Авторка стверджує, що отець Данило намагався знайти порозуміння з найвидатнішим українським інтелектуалом др. пол. ХІХ ст. і на рівні особистого спілкування, і у справі перенесення друку українських книжок з Женеви до Львова, котре було логічним, оскільки цей друк мало налагодити Літературне (згодом Наукове) товариство ім. Т. Шевченка. Однак порозуміння було неможливим передусім через категоричну атеїстичну позицію Михайла Драгоманова, який відкидав інститут православної чи греко-католицької церкви як архаїчний, не розглядаючи його як інструмент організації суспільного чи національного життя українців. У статті ідеться також про переправлення закордонних (женевських) видань через австро-російський кордон, що його забезпечував Данило Танячкевич, і про епізод з кутею, який поклав край будь-якому спілкуванню між радикалом Драгомановим і народовцем Танячкевичем. У цьому начебто суто особистому, дрібному конфлікті відбився також конфлікт ідеологічний і світоглядний. Листи Д. Танячкевича свідчать й про те, що М. Драгоманов все ж не рахувався з тим, що у ХІХ ст. в Галичині українську справу підтримували в першу чергу провінційні священники, що поза греко-католицькою церквою важко було прогнозувати динамічний розвиток української національної свідомості в Галичині. Прагнення модернізувати українців за будь-яку ціну, навіть попри історичні обставини, відмова від толерантного ставлення до патріотично налаштованих галицьких священників лише поглиблювали конфлікт між народовцями і радикалами, унеможливлюючи порозуміння.