ІЗ «РУСКОЇ ХАТИ» НА ШИРШІ «ШЛЯХИ»

Анотація

 У статті вибудовано хронологічний пунктир на основі львівських часопи­сів «Руска Хата» (1905), «Сьвіт» (1906–1907), «Недїля» (1911–1912) і «Шляхи» (1913–1918), які репрезентували творчість представників українського мис­тецького угруповання «Молода Муза» на тлі зміни суспільно–політичних епох і естетичних пріоритетів. Творча співпраця письменників та редакцій пресових видань подана крізь призму аналізу художніх творів Володимира Бірчака, Петра Карманського, Василя Пачовського, Степана Чарнецького, Михайла Яцкова та ін. Вперше гроно мистців з’являється на сторінках часо­пису «Руска Хата», ще не зв’язане спільними деклараціями та маніфестами, однак із виразними ознаками нової модерністської стилістики письма. Спе­цифіка публікацій у журналі «Сьвіт», навпаки, полягає у колективній репре­зентативності, окресленій у програмі новозаснованого видання, на тлі пізні­шого публічного відмежування редакції від засад молодомузівців. Часопис «Недїля» залучав значно ширше авторське коло, мистці–модерністи станови­ли лише незначну його частину, однак їхня одночасна присутність засвідчує факт тісної співпраці та використання газети як тривалого майданчика для оприлюднення творів, які потім увійшли до окремих поетичних і прозових збірок. Ідейно близьким був для молодомузівців і журнал «Шляхи», що вихо­див напередодні Першої світової війни та Визвольних змагань українського народу. І хоча тривалість спільного мистецького існування «Молодої Музи» традиційно окреслюють 1906–1909 (за іншою версією – 1914) роками, все ж історія літератури засвідчує вірність принципам модернізму і в подальшій творчості. Детермінація аналізу пресовими джерелами дає змогу простежи­ти включеність письменників у суспільно–політичні процеси, окреслити прі­оритети в редакційній політиці видань, специфіку інтерпретації та рецепції нових естетичних канонів, зокрема питання творчого простору мистця, його заангажованості в національно–визвольній боротьбі, сімейних взаємин у контексті емансипаційних процесів